Українська мова, інтернет-маркетинг, бренди та лояльність

Для залучення україномовної аудиторії більшість провідних інтернет-компаній організовують українські версії сайтів, формують українські інтерфейси програмних продуктів, організовують конференції, та чи справді це викликає лояльність.

 

Досить часто можна зустріти якісь статистичні дослідження, де говориться про зростання україномовної аудиторії, про популярність українських сайтів та насправді зміни відбуваються досить поверхнево.

Розберемо все по черзі:

1. Українські сайти

Кожна поважна компанія в Україні має українську версію сайту, причому переклад, як правило зроблений на досить пристойному рівні. Та основна проблема криється в тому, що це все ж таки переклад. Профілююча мова – російська чи англійська, і що цікаво всі буцім вважають, що робота зроблена. А ми – користувачі буцім лояльні ?

2. Гаряча лінія та часті питання

Набираємо будь-який телефон «буцім української компанії» і в трубку отримаємо «Алло! Добрый день. Алена слушает» Так ніби Наталка чи Оксана не може опрацювати дзвінок українською. Проте мова йде про лояльність до бренду. «Свій до свого по своє», як кажуть галичани. То яка ж вона своя?

Розділ «Часті питання» рідко перекладений українською, який українець зайде аж так далеко. В основному у нас просунуті тільки міліонники, а відповідно і мовна підтримка орієнтована саме на них.

3. Рейтинги

Цікава тенденція спостерігається при організації рейтингів, наприклад, українських блогів. Хоча б узяти Best Ukrainian Blog Awards 2009 – Жодного переможця на українській мові. Так звичайно, проголосувала більшість і дивились на суть, а не на мову. Проте який же це «конкурс українських блогів»

4. Конференції та семінари

Типовий вступ представника провідної інтернет-компанії перед доповіддю «Добрий день! Я чудово володію українською, але доповідь я буду вести російською, щоб не задумуватись над перекладом» Вуаля! Українська інтернет-компанія з мільйонними оборотами, серед 46 млн. населення не змогла знайти спеціаліста, який може вести доповідь українською. Так у нас кадровий голод, але ж мова йде про лояльність.

«Да мы ездили в регионы, провели мероприятие – отдача низкая, люди не готовы». Чи можливо люди не довіряють чужим? Янукович заговорив українською, щоб стати своїм – викликати у аудиторії Лояльність до бренду і який результат? А провідна інтернет-компанія, яка проводить семінари про брендінг та лояльність не вважає мовне питання приорітетним.

Промова виступаючих це сленгова російсько-англійська, інколи настільки насичена технічними термінами, що інколи розрив між аудиторією і доповідачем просто шалена.

 

На мою думку, представник інтернет-компанії, який працює з населенням спочатку повинен знати мову, починаючи з чернігівсько-полтавського та галицького діалекту і до подільського суржика, щоб проникнути в душі та серця, а не закидати технічними висловами. Тоді й лояльність прийде.

5. Рекрутинг

Будучи активним на ринку праці постійно стикався з hr-менеджерами, які пропонують роботу. Цікавий факт, в більшості випадків, знання української вимагається лише, як додатковий аргумент. Анкети провідних буцім українських інтернет-компаній переважно російські, проте деякі не заморочуються і шлють англійські.

6. Пошукова оптимізація

Свідомо виділив цей напрямок, так як тут бачу велику долю позитиву. Відвідуючи семінари, я прийшов до висновку, що в Україні практично немає seo-спеціалістів, які володіють українською. Звідси і якість українських сайтів, і рівень конкуренції між ними.

7. Навчальні матеріали

Як і вся навчальна література в Україні, заледве перекладається на російську, не говорячи про такі вузькі напрямки, як інтернет-маркетинг, веб-аналітика, маркетинг в соціальних медіа і т.д. де взагалі нічого не публікується. З точки зору бізнесу, ринок надто малий, хто то буде купувати, адже це надто високий рівень, і надто вузький напрямок та ще й українською.

Підсумки.

Ринок інтернету в Україні тільки розвивається і переходить з кількісного показника (6-годинного сидіння Вконтакте) в якісний (замовлення послуг, покупки). Проте конкуренція поступово почне витісняти ринок із зручних та платоспроможних 7 міст на периферію. А це з часом приведе до вникнення в суть справжньої України, адже 30 млн. немалий ринок. А для зближення (лояльного відношення) з людиною треба говорити з нею однією мовою.

Історичний приклад. Відомий український анархіст Нестор Іванович Махно менш ніж за рік організував аграрну та промислову реформу на території південно-східної України, лише за допомогою з’їздів, тоді як комуністам на це пішло 20 років з голодомором, повальним виселенням і продрозверсткою. Ось, що значить свій-чужий на Україні.

Особисте.

Якось на зустрічі твіттерів одна учасниця запропонувала запровадити до вжитку слово ‘follow’, адже воно настільки глибоке, на її думку, що немає аналогів російською, не кажучи вже… Історично, я думаю, коли це слово тільки формувало своє значення десь у кам’яних печерах британських островів, на нашій землі вже стояла високоцивілізована культура розміром з Європу, з 9-ти денним тижнем, і 40-денним місяцем – календарем, значно точнішим теперішнього, як виявляється. Проте ми запозичили григоріанський, як і слово фоллов, бо вважаємо себе недостатньо розвинутими…