Аналізуючи всю пророблену роботу я випадково помітив, що реалізував не одну, а одразу кілька своїх давніх бажань.
1. Ми провели роз’яснювальну роботу по принципах роботи електронних платіжних систем, зокрема WebMoney. Будучи дилером Вебмані більше 6 років мені звичайно хотілося поділитися з людьми інформацією про цю платіжну систему, розповісти про потребу запровадження її у формі розрахунків з туристами.
2. Більше того про це розповів не я, а Микита Сенченко – директор Вебмані Україна та власник найбільшого ресурсу про цю систему owebmoney.ru. Для мене це була велика честь, тому що я з Микитою особисто знайомий ще з семінару ІМУ 2005
3. До нас приїхав Бегун. Трапився навіть такий випадок, що один з учасників приїхав з Києва лише для того щоб зустрітись з директором Романом Куземою, бо вийти на нього в Києві він не зміг. І такі «дефіцитні» спеціалісти зголосились прийняти участь, виступити, поділитись досвідом в якомусь далекому Івано-Франківську. 4. До нас приїхав Connect. Так можливо, для більшості це просто гурт студентів з якимось стартапом. Проте для мене це власники найбільшої української соціальної мережі. Хлопців не зупинило те, що вже є Однокласники та вКонтакте. Вони зробили свій проект. Пережили кілька ДДос атак і вже кілька місяців, як вийшли на прибутки. Я щиро за них радий. І колись в мене було велике бажання якось допомогти їм у просуванні. Надіюсь цей семінар посприяє розвитку їх проекту. 5. Благодійність. Ми проплатили на рахунок Долинської гімназії-інтернату аж 300 грн. Звичайно це не багато в грошах, але це багато з точки зору позиції. Скажем так, на семінарах прийнято заробляти, а не роздавати. 6. Ми зробили цей семінар! Що нам тільки не писали, казали, телефонували. Починаючи від «нам це не цікаво», «опустіться на землю» до «ідіть на…». Криза, епідемія, закриття відпочинкових закладів до 12 листопада на карантин. Та ми все ж не відмінили і не перенесли. Ми зробили. І люди були. 7. Ентузіазм. Більшість доповідачів та організаторів – волонтери, добровольці, які все робили з власної ініціативи. Тобто їх не послали, не направили вказівкою зверху. Це люди, які живуть інтернетом. Саша Сторожук провів добу в автобусі з пересадками для того щоб виступити і поїхати далі до Києва на зустрічі. Причому, судячи з відгуків і моєї особисто думки його виступ був найконструктивніший, легкий, чіткий і зрозумілий. Роман Кузема провів доповідь і повернув на Київ машиною. Годину його протримали в ДАЇ. Юра Гладкий незважаючи на хворобу підготував доповідь і вислав, щоб не зривати програму семінару. Чи могли вони відмовити? Звичайно. Але вони відповідально віднеслись до заходу. Чому? Та все просто – ми просто живемо цим, це є суть нашого життя, а не просто робота чи бізнес. Адже по великому рахунку ніхто на цьому не заробив, чистий імідж. 8. Інтерес до семінару. Мене часто питають «І хто там був …окрім веб-студій та жменьки студентів». 70% аудиторії представники відпочинкових закладів. А значить це їх «болить», це потрібно. Люди шукають вихід. Це не просто забавка – інтернет-маркетинг для іт-шників. І цей семінар – черговий доказ. 9. Чи готові люди платити. Ні не готові. Освіта в на безкоштовна! Платимо за дипломи, пластикову корку, бо так треба. А отже і за семінари теж не готові платити. І чим більше у людей грошей, тим більше вони звикли до халяви. Носіть нас на руках! Нам шеф грошей не дає. А самому платити мені не цікаво… бо сьогодні я маркетолог, а завтра тарілки мию в Португалії. 10. Що далі. Далі ми всі лягаємо спати до лютого місяця. У нас свята, вибори, грипи і інші відмазки. А в горах сезон, косити бабло. І якщо все це не закінчиться великою громадянською війною, то ми і далі будемо розвивати інтернет-маркетинг в Україні …або тарілки мити в Португалії. :-)
0 коммент.:
Дописати коментар